Дітей дошкільного віку часто називають “вигадниками”, пояснюючи це їх кумедними фразами і описанням подій. Сама по собі уява у дошкільнят досить скупа, так як уявлення про світ і досвід малюка ще дуже обмежені, і вони пояснюють багато речей, як можуть. А якщо ж попросити дошкільника цілеспрямовано щось придумати або скласти історію, багато хто стикається з труднощами, оскільки в голівці не вистачає достатньо образів і словникового запасу для втілення прохання. Проте дошкільний період дуже сприятливий час для розвитку тієї самої уяви, щоб дитина навчилась мислити без обмежень “буває – не буває”, а керувалась лише своєю фантазією. Дитина починає «уявляти» у віці приблизно 2-3 років, коли починає замінювати один предмет іншим у грі: паличка стає ложкою, пиріжки з пісочку, коробочка ліжечком і т.д. Це потрібно підтримувати і не ставити дитині штучних обмежень.

Кілька ігор для активного розвитку уяви малюків-дошкільнят:

– На сюжетній картинці запропонуйте дитині уявити те, чого там немає. Наприклад, на будь-якій листівці або іншій картинці скажіть: “А давай уявимо, що по морю попливла ракета!”. Це можна починати робити приблизно з трьох років. Чим молодші діти, тим охочіше вони погоджуються, оскільки немає установки “Так не буває!”. Якщо ж ваш малюк все-таки переконаний, що так не буває, ви погоджуйтесь, але наполягайте на своєму: “По справжньому, може, й не буває, а давай УЯВИМО (для дитини хоч це слово і не стовідсотковий заклик до дії, так як поки ще не несе того ж сенсу, що і у дорослого, але все таки варто привчати до його використання), що на нашій картинці ракета пливе по морю! Дивись, дивись, я бачу ілюмінатор і навіть космонавта всередині!”. Ваша повна переконаність зіграє свою роль. На іншій картинці запропонуйте уявити щось інше. Науявлявши собі кілька поспіль образів, попросіть згадати малюка, що саме було на тій чи на тій картинці. Так ще й пам’ять працює активно. Для діток від 5-ти років на одній сюжетній картинці можна уявляти кілька образів і по черзі їх згадувати.

– “Давай придумаємо історію!” З таким початком може бути декілька ігор, наприклад: вибираєте одного героя, якого любить дитина, і берете картинку з його зображенням або реальну фігурку (іграшку), викладаєте перед малюком п’ять-шість місць (картинок), куди по черзі починаєте свого героя приводити і описувати, що він там робить: “От зайчик прийшов у сад, вирішив зібрати фрукти….”. Проте не переймайте багато ініціативи на себе, тільки підштовхуйте, задавайте запитання, починайте фрази, які дитина повинна закінчити. Таким чином, ми розширюємо уявлення дитини про світ, вчимо мислити гнучко і різноманітно. Також можна придумати історію, зв’язавши картинки або іграшки між собою в ланцюжок. Наприклад, берете близько десяти картинок з різних сфер і говорите: “Жив був слон, а давай уявимо, що слон несе на спині будинок! Ось такий великий! Уявив?” Картинка будинку повинна лежати наступна після слона. Потім картинка, наприклад, повітряної кулі і Ви говорите: “А давай уявимо, що з вікна будинку вилетіла кулька і полетіла-полетіла вгору! Уявив?”. Історії можна починати придумувати з наочністю приблизно з трьох-трьох з половиною років, без наочності (уявляти в голівці) приблизно з п’яти років.

– “Віднови картинки!” Цікавий метод роботи прочитала в одній книжці з підготовки дітей до школи: малюєте частини малюнків, ніби недомальовані варіанти якихось предметів, і просите сказати, що хотів зобразити художник до того, як малюнки були зачаровані? Це можуть бути навіть геометричні фігури, а дитина повинна збагнути, що такої форми буває. Дана гра підійде для діток від трьох-трьох з половиною років і до школи.

– Як можна використовувати даний предмет? Пропонуєте дитині подивитись на такі предмети, як кулька, кубик, коробочка, паличка і сказати, як можна використовувати їх у грі? Наприклад, паличка може бути ложкою або лопаткою. Таку гру можна пропонувати діткам близько трьох років і навіть трохи раніше. Також можна грати “від зворотного”, попросивши малюка подумати, чим у грі можна замінити машинку, лопатку, капелюшок? Намагайтесь отримати якомога більше відповідей, включаючись у гру також. Для старших дошкільнят можна давати картинку реального предмета і просити сказати, чим він може бути корисний, наприклад, відро – можна налити води, щоб використовувати вдома, можна напоїти коня або корову, можна насипати піску, каменів на будівництві, можна поставити квіти, ніби у вазу, і т.д.

– “Чарівні плями”! Багатьом цей метод здасться не новим. Але не варто про нього і забувати. Заздалегідь потрібно приготувати малюнки: робите будь-яким кольором велику пляму фарбою на аркуші, згинаєте аркуш навпіл і, розігнувши, просіть дитину сказати, які предметні зображення бачить вона в отриманому малюнку або його частинах. Пропонувати подібне завдання можна малюкам приблизно від трьох років.

– “Знайди схожість”. Гра для старших дошкільнят – від п’яти років. Один з гравців називає два будь-яких слова, другий повинен назвати, що ці два поняття може пов’язувати (нехай навіть найнезвичайніші ознаки), далі той, хто відповів, називає ще одне слово і наступний учасник визначає схожість другого і третього слова і т.д.

Пам’ятайте, що фантазія дітей розвивається на основі отриманого досвіду в житті, тобто важливо поглиблювати знання дітей, розповідати про навколишній світ, збагачувати словниковий запас і вже потім пропонувати поринути у світ уяви.