Формування мовлення: етапи й рекомендації
У міру зростання й розвитку дитина вимовляє спочатку окремі звуки, потім – прості слова (наприклад, «мама» чи «тато»), і лише потім учиться говорити складні слова. Розвиток мовлення – особливий процес, за яким батьки спостерігають із великою цікавістю.
Мовленнєвий розвиток має важливу роль у процесі загального розвитку дитини. Знаючи специфіку цього процесу та його основні етапи, ви можете зрозуміти, наскільки добре у вашої дитини розвинені мовленнєві навички. Розгляньмо їх детальніше.
Розвиток мовлення в дитини
Основи мовлення закладаються в дитини впродовж першого року життя, а перші три роки життя є вирішальними в розвитку мовленнєвих навичок. Ці навички розвиваються в середовищі, де дитина чує звуки й мовлення інших людей. Діти до трьох років найкраще сприймають мовлення, тому розвиток мовленнєвих навичок у цьому віці надзвичайно важливий.
Немовлята спілкуються за допомогою плачу, наприклад, коли вони голодні або хочуть, щоб батьки підійшли до них. У міру розвитку вони вчаться чути й розуміти звуки мови й можуть висловлювати свої думки за допомогою окремих слів і коротких односкладних речень. Швидкість розвитку мовленнєвих навичок індивідуальна для кожної дитини.
Етапи розвитку мовленнєвих навичок у дітей
Домовленнєвий етап
На цьому етапі дитина вчиться спілкуватися з людьми навколо. Більшість дітей починає спілкуватися з батьками у приблизно однорічному віці. На цей час діти вже розуміють більшу частину того, що їм говорять батьки, і можуть висловлювати свої потреби, вказуючи на конкретні об’єкти.
Варто також зауважити, що не всі діти розвивають мовленнєві навички в однаковій послідовності.
3–4 роки
У 3–4-річному віці дитина зазвичай веде з батьками довгі й цікаві, хоча іноді досить безглузді розмови. У цьому віці в дітей зростає словниковий запас, вони починають розуміти основи граматичної будови мови. Вони багато розмовляють і насолоджуються довгими бесідами.
На цьому етапі можна виокремити певні показники, які свідчать про нормальний мовленнєвий розвиток дитини:
- Дитина швидко засвоює нові слова.
- Дитина використовує іменники у множині, але може неправильно вживати форми дієслів (наприклад, вона говорить «продавати» замість «продає»).
- Трирічна дитина розмовляє досить зрозуміло і зв’язно:
- складає речення з чотирьох і більше слів;
- знає й розуміє дитячі вірші;
- правильно вживає займенники.
- Мовлення чотирирічної дитини цілком зрозуміле, іноді в ньому трапляються дрібні неточності. У цьому віці дитина:
- використовує довгі й складні речення;
- може розповідати довгі історії, дотримуючись правильної послідовності подій;
- ставить багато запитань. Мовлення дитини чітке й зрозуміле, без грубих помилок.
У дошкільному віці дитина зазвичай веде порівняно довгі й складні розмови з батьками.
5–8 років
У п’ятирічному віці дитина здебільшого говорить граматично правильно, демонструючи досить великий словниковий запас. У шість років діти здатні писати прості історії, розуміють, як звуки утворюють слова.
Показники мовленнєвого розвитку дитини на цьому етапі такі:
- 1.У п’ятирічному віці дитина зазвичай формує речення граматично правильно, однак іноді припускається граматичних помилок.
- П’ятирічна дитина:
- має досить великий словниковий запас;
- може висловлювати свою точку зору в дискусіях.
- До шестирічного віку дитина розуміє близько 13 000 слів.
- Шестирічна дитина правильно використовує займенники, розуміє різницю між ними.
- До семирічного віку дитина розуміє від 20 000 до 26 000 слів і може розпізнавати помилки в мовленні інших людей.
- У восьмирічному віці діти роблять дуже мало граматичних помилок. Вони можуть вести повноцінні бесіди з дорослими, дотримуватися складних інструкцій без повторень. Їм під силу читати тексти, відповідні їх віку, а також писати прості твори.
Це основні етапи мовленнєвого розвитку дітей. Однак одні діти досягають певних показників раніше, а інші – пізніше. Поки ви бачите в мовленнєвому розвитку дитини прогрес, хоч і невеликий, немає приводу для занепокоєння. Однак іноді дитина може не розуміти, що їй кажуть, а також мати труднощі при висловленні своїх думок. Це може свідчити про наявність у дитини мовних розладів. Хоча останні можуть бути серйозною проблемою, тим не менше, піддаються лікуванню.
Мовленнєві розлади в дітей
Щоб розвинути мовленнєві навички, дитина повинна володіти навичками слухання, розуміння й запам’ятовування. Також вона має вміти структурувати своє мовлення. Якщо ці навички не розвинені, це може бути пов’язано з розладами мовлення.
Згідно зі статистикою, симптоми різних мовленнєвих розладів спостерігаються у 5 % усіх дітей. Мовленнєві розлади в дітей відрізняються від дефектів мовлення, які полягають у нездатності дитини артикулювати певні звуки мови. При мовленнєвих розладах діти нормально відтворюють звуки, їх мовлення зрозуміле. Однак вони стикаються з труднощами, пов’язаними з розумінням мовлення інших осіб (рецептивне мовлення) або висловленням власних думок (експресивне мовлення).
Як визначити, чи має дитина проблеми розвитку мовлення?
Діти, котрі страждають від розладів рецептивного мовлення (також відомого в медицині як сенсорна алалія), можуть зазнавати труднощів стосовно:
- розуміння мовлення тих, хто навколо;
- дотримання інструкцій;
- організації власних думок.
Діти з розладами експресивного мовлення, або моторною алалією, мають труднощі при вираженні своїх думок і потреб:
- їхні речення можуть бути короткими й простими, а мовлення – неструктурованим;
- їхній словниковий запас може бути значно меншим, ніж у однолітків;
- їм буває важко дібрати правильне слово, вони заповнюють паузи різними звуками або словами-паразитами ( «еммм», «нууу» тощо);
- вони можуть неправильно вживати граматичні форми слів;
- вони часом повторюють одні й ті ж фрази в одній розповіді.
Одним із найбільш серйозних мовленнєвих розладів є специфічний розлад мовлення:
- у дітей спостерігається затримка розвитку мовлення (наприклад, вони можуть не вміти говорити до трьох років);
- у трирічному віці вони говорять недостатньо чітко;
- дітям важко правильно використовувати у мовленні дієслова. Це характерна риса специфічного розладу мовлення;
- діти можуть пропускати допоміжні дієслова в реченнях;
- діти плутають часи дієслів.
Причини мовленнєвих розладів
Дитина не може розвинути навички формування мовлення, слухання, розуміння й запам’ятовування з різних причин:
- дитина недостатньо чує живе мовлення в повсякденні. Чим більше дитина занурена в мовне середовище, тим швидше вона розвиває мовленнєві навички;
- деякі діти відчувають труднощі тільки стосовно розвитку мовлення, у той час як інші сфери психіки в них розвиваються нормально;
- причини розладу експресивного мовлення до кінця не з’ясовані. Але іноді такий розлад пов’язаний із затримкою розвитку;
- розлад рецептивного мовлення може бути викликаний генетичними відхиленнями;
- змішані мовленнєві розлади можуть спричинятися черепно-мозковими травмами;
- мовленнєві розлади можуть виникати в дітей із затримкою розвитку, розладами аутистичного спектру та проблемами зі слухом;
- такий мовленнєвий розлад, як афазія (порушення вже сформованого мовлення), може виникати внаслідок ураження центральної нервової системи.
Якщо дитина має труднощі з розвитком мовлення навіть у трирічному та старшому віці, зверніться до лікаря, щоб визначити й вчасно вирішити можливі проблеми зі здоров’ям.
Діагностика та лікування мовленнєвих розладів
- лікар повинен вивчити історію хвороб у сім’ї, щоб з’ясувати, чи були у членів сім’ї мовленнєві розлади;
- лікар може провести тестування дитини з метою визначення рівня розвитку рецептивного та експресивного мовлення;
- слуховий тест або аудіометрія допоможуть з’ясувати, чи є в дитини проблеми зі слухом.
Мовленнєва терапія – кращий спосіб лікування мовленнєвих розладів. Також рекомендуються консультації психолога або психотерапевта, тому що мовленнєві розлади можуть спричинити психологічні проблеми.
Як розвинути мовлення в дитини: корисні поради
- Розмовляйте з дитиною. Якнайбільше говоріть із нею на загальні теми. Наприклад, ви можете почати розмову з абстрактних фраз: «Ми йдемо гуляти в парк. Бачиш, як літають птахи? Відчуваєш, як пахнуть квіти?»
- Читайте дитині книги. Починати читати дитині книжки ніколи не буває рано. Почніть із книг для найменших, потім, коли дитина трохи підросте, переходьте до казок і коротких дитячих розповідей.
- Якомога менше вмикайте дитині телевізор і комп’ютер. Не привчайте дитину до електронних пристроїв змалечку. Щоб розвинути навички мовлення, дитині необхідно взаємодіяти з людьми, чути живе мовлення. Телевізор не може їй цього забезпечити.
- Ходіть із дитиною на прогулянки. Спільна прогулянка в парк або музей може відкрити для дитини абсолютно новий світ. Чим більше дитина взаємодіє з навколишнім світом, тим допитливішою вона стає і тим більше питань ставить. Ви можете розмовляти з дитиною, мотивуючи її ділитися новим досвідом.
- Показуйте позитивний приклад. Розмовляючи з дитиною, станьте навпроти неї. Говоріть повільно й чітко. Якщо дитина говорить якесь слово неправильно, не сваріть її, а виправте, промовляючи його правильно. Знаючи, як правильно вимовляється те чи інше слово, дитина буде вчитися правильної вимови.
- Пам’ятайте, що у вас із дитиною різні рівні розвитку мовлення. Не використовуйте слова чи фрази, які дитина не зможе зрозуміти. Якщо ви все ж сказали незрозуміле для дитини слово, поясніть його значення.
- Підлаштовуйтеся під дитину. Якщо вона сама починає розмову, дозвольте їй говорити й пояснювати. Підтримуйте дитину в таких ситуаціях: навіть просте поплескування по плечу додасть їй упевненості в собі.
- Говоріть і повторюйте. Якщо дитина правильно вимовляє слово, повторіть його декілька разів у різних реченнях, щоб вона краще зрозуміла його значення.
- Вивчайте нові слова за допомогою книг із картинками. Придбайте декілька книг із ілюстраціями, допоможіть дитині вивчити нові прості слова (наприклад, «м’яч», «дерево» тощо). Далі покажіть картинку, яка відповідає цьому слову, і обговоріть її з дитиною.
- Вивчайте з дитиною нові слова. Час від часу вчіть із дитиною нові слова. Запропонуйте їй придумати речення з новим словом. Не біда, якщо дитина не відразу зрозуміє нове слово. Рано чи пізно вона навчиться правильно його використовувати.
- Ставте дитині запитання. Робіть усе можливе, щоб дитина розвивала мовленнєві навички. Якщо ви гуляєте в парку, знайдіть щось цікаве для дитини. Ставте їй запитання, запропонуйте розповісти вам про те, що вона бачить.
- Співайте дитині пісні, читайте вірші. Рими у віршах і піснях допомагають дитині краще засвоювати нові слова.
Розвиток мовлення в дитини
Якщо ваша дитина страждає від тієї чи іншої затримки мовленнєвого розвитку, не впадайте у відчай. Приділяйте більше часу розвитку в неї мовленнєвих навичок. Якщо ваших зусиль виявиться недостатньо, зверніться по професійну допомогу, щоб упоратися з розладами мовлення.